Парапроктит у домашних животных

Очень часто в клинику обращаются с животными, которым после клинического осмотра ставится диагноз парапроктит. Что же это такое и как с ним бороться?

В анальной области у собаки есть 3 вида железистых органов: анальные железы, окружные анальные железы и околоанальные синусы с железами околоанальных пазух. У кошки в анальной области есть только один железистый орган - околоанальные пазухи справа и слева в месте перехода к анальному каналу. Диаметр пазух 8 - 10мм. Секреторная активность этих желез в норме особенно высока весной и летом. Животные используют секрет этих желез с целью маркировки территории, кала, для общения между собой. Железистые органы в анальной области часто подвержены заболеваниям. Окружные анальные железы являются одним из мест возникновения новообразований (аденом, аденокарцином), в особенности у самцов и старых собак. Чаще встречаются воспалительные процессы с образованием абсцессов и свищей. Анальные железы воспаляются, в результате чего усиливается их секреция, секрет становится гнойным. Параанальные мешочки переполняются и при слишком большой концентрации секрета возможна закупорка выводных протоков. Тогда анальные мешочки нужно опорожнять вручную, если необходимо, после инсталляции масла. Как правило, такие заболевания являются следствием погрешностей содержания и кормления собак и котов ( например: обильное кормление мучными и сладкими продуктами, отсутствие активного моциона:) однако причиной могут быть и нарушения обмена веществ, генетический фактор, пагубное влияние современной экологии.

Основными симптомами парапроктита является беспокойство, зуд в области корня хвоста, неприятный запах. При появлении нескольких или одного из симптомов необходимо обратится к врачу.

Врач ветеринарной медицины Калашникова Ю.В.

Будова кiстки; механiзм виникнення переломiв.

Кiстка - це жива система з багаточисельними функцiями. Крiм функцiї формування остова - скелета, на якому крiпляться м'язи, скелет захищає внутрiшнi органи. Вiн є резервуаром кiсткового мозку, який необхiдний для утворення клiтин, якi приймають участь у гемопоезi та iмунопоезi. Завдяки мiнеральному складу кiсток, вiн приймає участь у регуляцiї гомеостазу кальцiю в органiзмi. Клiтини, якi знаходяться всерединi кiсток, включають в себе остеобласти, остеокласти та остеоцити. Остеобласти - це клiтини мезенхiального походження; вони приймають участь у синтезi i мiнералiзацiї основної речовини, у iнiцiацiї резорбцiї кiсток i переходять в остеоцити. Остеокласти є похiдними клiтинами моноцито-макрофагальної системи, вони залученi до процесiв перебудови та резорбцiї кiсткової тканини. Остеоцити та остеобласти, формуючи всерединi кiстки компактну речовину, знаходяться всерединi порожнин i пiдтримують контакт мiж клiтинами через канальцi. За рахунок цих клiтин iде зрощення кiсток при переломах.

Перелом є порушенням цiлiсностi кiстки з руйнуванням її анатомiчної форми, ушкодженням навколишнiх м'яких тканин та втратою функцiї кiнцiвок.

Перелом утворюється, коли сила травматичного впливу перевищує пластичнiсть кiсткової тканини. Тип перелому залежить вiд сили удару, направленостi удару, тривалостi впливу, величини i форми кiстки, стабiльностi та еластичностi кiсткової тканини, а також вiд iнших механiчних передумов, наприклад, довжини плеча ричага та ступеню м'язового напруження, в якому знаходилась кiстка пiд час травматичного впливу. При стрибку з мiнiмальної висоти незначний для всiєї кiстки силовий вплив на протязi бiльш-менш тривалого часу обумовлює не дуже складнi форми перелому. Якщо ж на протязi мiлiсекунд, як це буває при ушкодженнях кiстки при пострiлах та ударах, висока енергiя впливає на невелику поверхню кiстки, вiдбувається повне руйнування структури кiстки. Якщо ж при цьому кiстка знаходиться в станi сильного м'язового напруження, то виникають ускладненi осколковi переломи. "Стомленi" переломи є наслiдком акумульованого приймання енергiї частiше у бiгових собак, рiдше у мисливських, переважно на дистальних дiлянках кiнцiвок. При патологiчних переломах достатньо незначного впливу, щоб зламати кiстку, яка втратила свою природню мiцнiсть та еластичнiсть в результатi захворювання.

Травма ушкоджує не тiльки кiстку, але i навколишнi тканини (шкiру, м'язи, нерви, судини, сухожилки), а при переломах суглобiв також зв'язки та хрящi. Одночасно поряд з локальними пораненнями кiстки в якостi загальних порушень з'являються шок, контузiя легень, розрив дiафрагми, розрив печiнки, розрив сечового мiхура, ушиб нирок. Цi пошкодження повиннi бути дiагностованi у раннi строки, так як загрожують життю пацiєнта.

Лiкування шоку та ушкоджень, якi загрожують життю, мають прiоритет перед операцiєю на кiстках.

Критичнi переломи, такi як переломи черепа, хребта та вiдкритi переломи, а також полiтравми, потребують негайного втручання.

При проблематичних переломах, таких як перелом суглобiв, ускладненi дiафiзарнi переломи, переломи кiсток тазу, у випадку вiдсутностi лiкування через 4-5 днiв можна очiкувати ускладнень.

Непроблематичнi переломи, такi як закритi простi дiафiзарнi переломи, переломи по типу "зеленого пагона", переломи лопаток дозволяють перенести оперативне втручання на термiн до 14 днiв. Тiльки пiсля того, як стан пацiєнта з переломом стабiлiзовано в результатi надання екстренної допомоги, можна приступати до лiкування переломiв.

Тiльки ретельне клiнiчне обстеження та рентгенiвськi знiмки не менше нiж у двох проекцiях дозволяють правильно дiагностувати перелом i правильно вибрати метод та технiку лiкування.

Лiкар ветеринарної медицини Коровiн Олексiй Iванович